Суперечлива методика виховання Бенджаміна Спока

Бенджамін Спок методика виховання дітей

Бенджамін Спок став автором книги «Дитина і догляд за нею». Вона і досі є бестселером серед молодих батьків, а її тираж –  десятки мільйонів екземплярів. Автор свого часу перевернув уявлення про виховання підростаючого покоління і тим самим став, наприклад, прабатьком руху хіпі. Його ідеями була наповнена найпотужніша антивоєнна компанія в США.

Книга педіатра була надрукована тиражем понад 50 мільйонів екземплярів, витримала безліч перевидань і перекладена на десятки мов. Ще наші мами студіювали роботу «Дитина та догляд за нею» у декретній відпустці і звірялися потім з порадами доктора Спока, відганяючи свекрух та мам від колисок.

Однак для нинішнього покоління матусь «виховання по Споку» виявилось неприпустимим. У суспільній свідомості ця система визнана архаїчною і такою, що калічить. Правда, мало хто може пояснити, чому, адже навколо неї вже ціле море міфів. Розбираємося, які постулати Спока залишаються цінними, а які суттєво псують репутацію автора.

Годувати немовля потрібно за розкладом, інакше воно буде постійно «висить на грудях»

Як насправді: що цікаво, Спок зовсім не наполягав на суворому похвилинному дотриманні режиму. Окрім того, він писав прямо протилежне – надмірна педантичність батьків в цьому питанні шкодить багатьом дітям: з ослабленою травною системою, неспокійним і т. п. Вони просто не здатні витримувати прийняті в середині 20 століття інтервали між годуваннями.

Тому автор вибирає золоту середину: «Режим необхідний для користі дитини, з одного боку, і для зручності батьків – з іншого. Режим економить ваші сили і час. Оскільки немає необхідності дотримуватися суворого режиму, ви зможете спочатку підкорятися вимогам дитини, а потім поступово встановити режим, зручний і для вас, і для неї».

Носіння на руках немовля старше трьох місяців приведе до того, що дитина стане балуваною

Як насправді: Бенджамін Спок, на відміну від своїх попередників, радив батькам, особливо матері, з увагою ставитися до плачу малюка. Мовляв, дитину треба взяти на руки, заспокоїти, спробувати зрозуміти, в чому справа. Однак в три місяці, коли проходить час кольок, і мамі і дитині час вгамуватись: «Якщо мати завжди з готовністю бере дитину на руки, як тільки вона заплаче, то через два місяці дитя може проситися на руки майже весь час, поки не спить. Якщо мати буде як і раніше поступатися, то через деякий час дитина зрозуміє, що її бідна змучена мати виконує всі її забаганки, а також буде постійно проситися на руки» Розбещену дитину, по Споку, потрібно перевиховувати, не звертаючи увагу на її обурені крики.

Однак сучасні педіатри і психологи не згодні з цією точкою зору. Вони пояснюють, що якщо дитина проситься на руки – вона потребує тісного емоційного контакту, передусім з матір’ю.  І якщо цього контакту в ранньому віці було недостатньо, виростають замкнуті, емоційно глухі, невпевнені в собі люди.

Ростіть дітей у любові – і вдаватися до покарань не доведеться. Дозволяйте дитині бути собою і приймайте її такою, яка вона є

Як насправді: дійсно, обидва ці постулати доктор Бенджамін Спок пропагував у своїх книгах. Однак буквальність їх застосування послідовниками жахнула лікаря, тому більш пізніх редакціях своїх праць (12 книг) «педіатр світу» багаторазово виправдовувався і уточнював.

Прислухатися до бажань та настрої дитини потрібно. Але і розумні обмеження теж важливі. В американських садках в середині минулого століття був поставлений експеримент. В одному діти виховувалися «по Споку» –  тобто їм дозволялося робити все що завгодно. В іншому застосовувалася традиційна методика –  з певними правилами поведінки, за порушення яких ставили в кут. Як не дивно це звучить, через кілька років виявилося, що діти з першого садка відчувають себе менш щасливими, майже не грають в групові ігри, гірше знаходять спільну мову з іншими людьми. Відсутність чітких меж позбавляє малят необхідних орієнтирів і робить їх тривожними та агресивними.

З іншого боку, переборщувати зі строгістю і покараннями теж не варто: «Злочинці-рецидивісти – зазвичай люди, які в дитинстві не знали любові близьких або навіть піддавалися їхнім знущанням».

Новонароджених немовлят потрібно вкладати спати на животик

Як насправді: звичайно, така поза полегшує відходження газів і дитина простіше засинає. Що цікаво, так само рекомендує вкладати спати немовлят лікар Комаровський.  Але сучасною медициною доведено, що сон на животі у чотири рази збільшує ризик для немовляти задихнутися. Правильніше укладати новонародженого на бочок, причому боки потрібно чергувати. Або спинкою вниз, але при цьому батькам треба стежити, щоб голівка дитини була повернена набік (це виключає ризик задихнутися через зригування).

Штучне і грудне вигодовування є однаково корисними

Як насправді: метою автора було показати, що діти – зовсім не тяжке ярмо, як було прийнято вважати багато століть. Головне тут не доходити до фанатизму, не класти своє життя на вівтар служіння немовляті – це і батьків пригнічує, і дитині користі не приносить. Тому, вважав Бенджамін Спок, штучне вигодовування можна вважати благом. Адже воно розв’язує руки матері. Наприклад, вона може вибратися з чоловіком в кіно або навіть вийти на роботу.

Сучасна позиція, озвучена Всесвітньою організацією охорони здоров’я однозначна – грудне молоко є найкращою їжею для дітей до шести місяців. ВООЗ наполягає, що як мінімум перші чотири місяці, а краще півроку дитину необхідно годувати грудьми для повноцінного розвитку і захисту від інфекцій.

Особливості виховання дитини за Споком в залежності від віку

Бенджамін Спок виділяє вік до трьох місяців дитини. В цей час малюк занадто безпорадний і слабкий, йому потрібна постійна турбота. До того ж, особливості психіки дитини у перші три місяці життя дозволяють балувати малюка, нічим не ризикуючи. Спок рекомендує часті фізичні контакти, заколисування, обійми тільки до трьох місяців життя малюка.

З четвертого місяця ставлення до дитини повинно зміниться. Її нервова система є більш стабільною, в малюка з’являються ознаки свідомості. А отже, саме час привчати його до самостійності. Вже на цьому етапі Спок наполягає на тому, що немовля має засинати самостійно, без заколисувань, колискових. Мама просто кладе малюка в ліжечко і відправляється по своїх справах. Плач і крик нічого не змінюють. Покричить і заспокоїться.

Чим старшою є дитина, тим частіше її потрібно залишати одну. Так, вночі вставати до малюка можна, тільки якщо він довго і сильно плаче. На кожний писк малюка реагувати не потрібно.

Втім, паралельно з такими радикальними рекомендаціями, Спок наполягає на тому, що дитині потрібно давати досліджувати світ, залишаючись для неї надійною опорою. Лікар не радить батькам довгі відрядження, поки малюку не виповниться хоча б два-три роки. Він також рекомендує утриматися від зміни місця проживання і давати дитині можливість регулярно спілкуватися із ровесниками.

У віці трьох років наступає досить складний період. Дитина досліджує межі дозволеного, виявляє упертість. Батьки повинні проявити мудрість і терпіння, але при цьому не втратити свій авторитет. Головні помічники батьків – це дисципліна, режим дня, привчання до самостійності.

Бенджамін Спок: парадокси «Педіатра світу»

«Коли ви показуєте дитині, що вона є найкращою на світі, це живить її дух так само, як молоко –  її тіло» – всі книги лікаря Спока містять переконання, що дітей треба любити і пестити. Однак сам Спок  довгі роки перебував під сильним впливом матері – пуританки Мілдред Луїзі. Вона ростила всіх шістьох своїх дітей у строгості, якщо не сказати жорстокості. За найменшу провину карала. Була холодна і не виявляла своєї любові (хоча, судячи з усього, все-таки дітей любила).

І все життя Бенджаміну довелося боротися з психологічними наслідками такого ставлення – він навіть проходив курс психоаналізу. Власне, його книги – маніфест «не робіть так, як моя мати».

Читайте також Переваги відвідування дитячого садочку для дитини.

На жаль, цей великий Бенджамін Спок у своєму сімейному сценарії повторив досвід матері, а не той, що викладав в книгах. «Я ніколи не цілував своїх синів» – зізнавався він на схилі років. Дружина яка допомагала йому в роботі над книгами, спилася, не витримавши важкої атмосфери холодності і постійних скандалів. А діти Спока після смерті батька згадували тата як жахливого тирана, якого вони боялися.

Знайшли помилку в статті? Виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Вибачте, просто автори сайту, як і читачі, є молодими та, часом, втомленими батьками.

Про автора: Ольга Духович

Бути мамою не завжди просто, але немає нічого кращого в житті. Виховую сина Олександра. Ділюсь своїм досвідом та добром з вами.

Переглянути всі статті від автора Ольга Духович →