Вегетаріанство та діти: що робити, якщо дитина не хоче їсти м’ясо

дитина не хоче Здоров’я дітей

Дитина не хоче їсти м’ясо – доволі розповсюджена проблема серед молодих мам. Якщо всі способи нагодувати малечу м’ясними продуктами не спрацювали, виникає питання про вплив вегетаріанської дієти на дітей.

Чим замінити м’ясо дитині, щоб забезпечити її потребу в білках та залізі. Зацікавило це і мене, адже мій старший син категорично відмовився від м’яса.

На щастя є дієтологи, які вважають, що продуманий вегетаріанський раціон може забезпечити організм людини всіма необхідними поживними речовинами. Варто звернути пильну увагу на деякі різновиди вегетаріанства (особливо суворі, де заборонено не тільки м’ясо, але й інші продукти тваринного походження). Якщо дитині не давати молочні продукти та яйця, то вона не буде отримувати необхідні амінокислоти та потрібну кількість білка. І потім завжди потрібно враховувати, що потреби дитячого організму змінюються з віком, а значить, повинен змінюватися і раціон.

Основні причини, чому дитина не хоче їсти м’ясо

Зупинемося на причинах, які не пов’язані з вибором у вашій родині, а є рішенням самої дитини.

Пов’язані зі станом здоров’я

Слід зазначити, що відмова від м’яса може бути досить яскравим симптомом деяких захворювань, і їх потрібно виключити. Це, наприклад, може бути залізодефіцитна анемія, а також низка захворювань шлунково-кишкового тракту. Але поставити такий діагноз може лише фахівець і лише після проведення обстежень.

Психологічні причини відмови від м’ясо

В основі наших взаємин з їжею лежать два поняття: голод і апетит.

Голод – фізіологічний стан. Ми відчуваємо його тілесно. Немовлята, які ще не дуже усвідомлюють себе, розцінюють голод як напад, як небезпеку та реагують на нього плачем, криком. Коли ж дитина дорослішає, то вона вже може відчувати, що в неї в момент голоду падає енергія, що вона стає примхливою. І, як наслідок, вона приходить до батьків і просить її нагодувати.

Голод відчувається як порожнеча в шлунку, слабкість, дратівливість і потреба щось терміново «покласти», щоб прибрати це відчуття.

Апетит – це інша історія. Це наша поведінка, пов’язана з їжею, яка формується та змінюється протягом усього життя. Апетит багато в чому залежить від того, в якому середовищі ми знаходимося. Чи помічали ви, що в гостях, в кафе, садку діти часто їдять інакше, ніж удома

Апетит тісно пов’язаний із нашим емоційним станом. Він характеризує те, як людина вибудовує свої стосунки з їжею. І тут все залежить від того, як ці стосунки були вибудовані в сім’ї, починаючи з моменту появи харчового інтересу та початку прикорму — тобто з 5-7 місяців життя дитини.

Якщо дитину годують під мультики, у неї не формується уважне ставлення до їжі і вона може не звертати уваги на її смак.

Якщо дитину годують окремо від інших членів сім’ї, у неї може сформуватись вибірковий підхід до того, що вона їсть, а що не їсть. Також у неї не формується уявлення, що їжа — це щось, що об’єднує сім’ю, щось спільне для всіх. Такі діти не мають досвіду спільних сімейних трапез, не знають, що всі разом сідають за стіл і їдять однакову для всіх їжу — теж всі разом. І на цьому ґрунті можуть виникати капризи та вибірковість.

Можливо, у момент, коли м’ясо мало з’явитися в раціоні дитини, вона не захотіла його спробувати, а батьки особливо не наполягали. І в результаті харчовий інтерес просто не сформувався. Тут може бути безліч різних аспектів. Наприклад, дитина –  дуже активна за своєю природою, а м’ясо – це продукт, що вимагає посидючості та роботи щелепами. Плюс багатьом дітям не зовсім зрозуміла сама структура м’яса, зовнішній вигляд.

Зверніть увагу на те, як дитина їсть: чи не поспішає вона, чи не запихає в рот великі шматки, чи не робить великі ковтки. Поясніть як правильно (і намагайтеся не їсти при ньому поспіхом самі). Пограйте в гру «м’ясорубка»: дитина бере в рот шматочок твердої їжі і ретельно пережовує, дроблячи на все більш дрібні шматочки в роті. Основний фокус – проковтнути їжу та відкрити рота, показавши, що в ньому нічого немає: все зруйновано, роздроблено. Часто ця гра допомагає дитині справлятися з агресією – можна пропонувати пограти в неї “кусакам”, якщо ви розумієте, що ваша дитина любить кусатися або щось погризти (наприклад, олівець).

Насильство у дитячому садку. На жаль, м’ясні продукти в дитсадку часом не відрізняються високою якістю. А вихователі вимагають доїдати. І це викликає у дитини огиду, яка переростає в протест, який поширюється і на домашні страви, виготовлені з м’яса. У дитини вже є негативний досвід, і вона не хоче знову його проживати. Обов’язково запитуйте малечу, що давали їсти в садочку. Чи смачні ули страви. Дуже важливо захищати дітей від харчового насильства як у освітніх закладах, так і у сім’ї. Історія «поки все не доїш» тільки шкодить дитячому апетиту.

Копіювання поведінки значних дорослих. Якщо мама або старша сестра-підліток сидить на дієті і сама їсть не м’ясо, а тільки салати, то немає нічого дивного в тому, що маленька донька відмовляється від котлети: вона просто копіює поведінку значущого для неї дорослого. Часто так буває, коли в сім’ї кілька дітей та молодші повторюють за старшими, бо ті є для них значущими дорослими. Батькам варто придивитися до того, як поводяться за столом інші члени сім’ї, причому не лише ті, хто присутні вдома щодня, а й ті, хто приходить до вас у гості. І, звичайно, не варто при дітях обговорювати дієти та обмеження, які ви накладаєте на себе, щоб змінити свій зовнішній вигляд.

Жувати – це боляче. З проблемою відмови від м’яса та інших твердих продуктів нерідко зустрічаються високочутливі діти. Так, якщо введення м’ясного прикорму співпало з періодом болючого прорізування зубів, надалі тверді шматки їжі дитина може сприймати негативно. Батькам треба чітко зрозуміти: це не примхи. У малечі вживання твердої їжі справді викликає тривогу. Тому важливо починати введення жорсткої їжі з невеликих шматочків. А у більш свідомому віці знайомити дитину з «помічниками» — вчити їсти ножем та виделкою. Якщо ви розумієте, що малюк тривожно реагує на гучні звуки, велике скупчення людей, яскраве світло, занадто гарячу або холодну їжу, незручний або колючий одяг, то це вагомий привід звернутися за допомогою до фахівця. Можливо, це і є надчутливість.

Негативні асоціації. Менш поширена історія, але так буває. Якщо дитина колись, нехай навіть дуже давно, поперхнулася або подавилася шматочком твердої їжі, то ця негативна асоціація надовго закріплюється у свідомості, і відмова від вживання м’яса у цьому випадку просто механізм захисту. Дитина намагається убезпечити себе від повторення неприємного досвіду.

Дитяча вразливість. Як можна їсти м’ясо кролика, який ще вчора бігав та жував травичку? Чи курочку, яку ти днями годував зерном? Дитяча вразливість та схильність до фантазування нерідко стають ворогами харчового інтересу. І історії на кшталт «мені корівку шкода» часто трапляються саме з дошкільнятами, які вже починають розуміти, звідки і що береться. Тому (особливо для чутливих дітей) варто розділяти «живих персонажів» та їжу. Ми їмо не корівку, ми їмо яловичину. Ми їмо не курочку, ми їмо суп. Ми можемо говорити дітям, що корівка дає нам молоко, але корівка та котлета – це різні речі. Надалі дитина сама почне розумітися на тому, як працюють харчові ланцюжки в тваринному світі, і виробить про це власне уявлення.

Відмова як протест та спосіб управління батьками. Коли діти проживають певні кризові періоди — в 1 рік, в 3, 6, 7 років, –  вони можуть шляхом відмови від якоїсь їжі намагатися регулювати свої стосунки з дорослими. Це їхній спосіб відстояти свою позицію або «покарати» дорослого, коли той робить щось не так, як хотілося б дитині. Як правило, відмова від тієї чи іншої їжі, у тому числі від м’яса, – це крайній захід, коли дитина розуміє, що ніякими іншими способами вона бажане не отримає.

Нерідко до вибірковості в їжі додаються поганий сон і протести з приводу зовнішнього вигляду.Всі ці маячки активно сигналізують батькам: їм варто звернути увагу на те, як вони взаємодіють із дитиною. Чи дають вони їй достатньо простору для вираження власної волі, для здійснення вибору? Щодо їжі вибір давати особливо важливо: ця можливість формує харчові уподобання дитини.

Який вид вегетаріанства підходить, якщо дитина не хоче їсти м’ясо

Дитина не їсть м’ясо? Це не проблема. Так, деякі діти просто не люблять його смаку. Комусь не подобається його вигляд, комусь структура. Завдання батьків у цьому випадку – забезпечити дитині збалансоване харчування. Важливо зберегти в раціоні тваринний білок – яйця та молочні продукти, рибу. А рослинного білка має стати більше. Тобто нехай дитина отримує не дві її порції на день, як належить за рекомендаціями, а три.

Також батьки можуть переживати, що без м’яса дитина не отримуватиме достатньої кількості заліза. Але джерела заліза – це не тільки червоне м’ясо, а й птиця, риба (якщо дитина не відмовилась від і від них), яйця, а також бобові, зернові, зелені овочі та спеціально збагачені залізом продукти.

Перш ніж стати вегетаріанцем, потрібно визначитися, якою саме дієти ви хочете дотримуватися. Ово-вегетаріанство – заборонено вживати м’ясо, дозволені яйця. Лакто-ово-вегетаріанство – заборонено їсти м’ясо, дозволені молоко та яйця. Лакто-вегетаріанство – заборонені м’ясо та яйця, дозволено молоко та інші молочні продукти.

Веганство – заборонені будь-які продукти тваринного походження. Крім того, є м’які варіанти вегетаріанства, коли людина не їсть м’ясо, але вживає птицю та рибу. Цей варіант є оптимальним, якщо дитина не хоче їсти м’ясо. Однак мій син відмовився від всіх продуктів тваринного походження, тому ключовими джерелами білкової їжі в нас є молочні продукти та яйця.

Як вибрати вегетаріанство

Ово-вегетаріанці вживають не тільки овочі та фрукти, а й яйця. Дотримуватися вегетаріанського способу життя можна з різних причин. Діти молодшого віку стають вегетаріанцями через те, що їхні батьки вегетаріанці або звичаї не дозволяють їм їсти м’ясо, або з якихось інших міркувань.

У більшості випадків не варто впадати в паніку, якщо ваша дитина не хоче їсти м’ясо. Поговоріть з нею, зрозумійте, що це означає, і навіщо потрібно. Якщо малюк ще маленький, можливо йому просто не подобається смак, як це було в нашому випадку. Якщо ж мова йде про старшу дитину, то справа може йти навіть про світоглядні переконання. Запропонуйте в такому випадку скласти списки продуктів, які дозволять сформувати повноцінний вегетаріанський раціон дитини.

Ваш сімейний лікар або дієтолог допоможуть скласти зразкове меню так, щоб воно забезпечувало всі потреби організму, було повноцінним за калорійністю та кількістю поживних речовин. Збалансоване меню не тільки повністю забезпечує організм білками, жирами, вуглеводами та вітамінами, але й приносить певну користь.

Наприклад, якщо дитина налягає на овочі та фрукти, то вона отримує необхідну кількість клітковини, яка стимулює роботу шлунково-кишкового тракту , допомагає виводити зайві жири з організму, чудово насичує. Таким чином, проводиться профілактика ожиріння та серцево-судинних захворювань у майбутньому.

Єдиний недолік у цьому випадку – необхідність приймати вітамінні комплекси, щоб точно отримувати всі необхідні мінерали та вітаміни.

Ось кілька необхідних (життєво важливих) поживних речовин та продукти, що їх містять:

  • Вітамін В12: молочні продукти, яйця та вітамінізовані продукти (каші, хліб, соєві напої, поживні суміші).
  • Вітамін D: молоко, соки із додаванням вітаміну D.
  • Кальцій: молочні продукти, зелені листяні овочі (наприклад, брюссельська капуста), броколі, боби, каші та інші продукти з додаванням кальцію.
  • Білок: молочні продукти, яйця, тофу, соєві продукти, горіхи.
  • Залізо: яйця, боби, цільнозернові продукти, зелені листяні овочі, збагачені залізом каші.
  • Цинк: горіхи, гарбузове насіння, збагачені цинком каші.

Якщо дитина не хоче їсти м’ясо, вона може недоотримувати певні поживні речовини, тому батькам доведеться стежити за раціоном. Насправді чим менше обмежень у дієті, тим менша ймовірність, що у дитини буде дефіцит якихось речовин та/або вітамінів.

Іноді вирішити проблему нестачі допоможуть вегетаріанські продукти (каші, соки), збагачені вітамінними комплексами.

Немовлята-вегетаріанці

Основне харчування дітей від народження до року – грудне молоко або молочні суміші. Якщо мати сама вегетаріанка і має намір у майбутньому дитину зробити вегетаріанцем, їй потрібно уважно стежити за тим, щоб малюк отримував достатню кількість вітаміну В12 і D. Педіатр допоможе підібрати правильну молочну суміш, збагачену цими вітамінами, і вітамінний комплекс, який потрібно буде давати дитині щоденно.

Як страви прикорму малюки, які не вживають м’ясо, також повинні отримувати збагачені вітамінами та залізом каші, фруктові та овочеві пюре. Важливо обирати продукти з високим вмістом білку: тофу, м’який сир, йогурти, бобові (квасоля, сочевиця).

Малюки від 1 року до 3 років, які відломились від м’яса

Діти цього віку часто доволі вибіркові у харчуванні, відмовляються від одного і вимагають іншого, або взагалі мало їдять. Як тільки дитину відлучають від грудей або перестають годувати сумішшю, виникає ризик формування дефіциту кальцію, білка та вітамінів.

Для малюків сувора вегетаріанська дієта загрожує затримкою у фізичному та розумовому розвитку, оскільки зростаючий організм не отримує необхідних йому вітамінів групи В, D, заліза, кальцію та цинку. Тому так важливо ретельно вибирати продукти для дитячого меню . Потрібно купувати їжу, вже збагачену вітамінно-мінеральними комплексами, та не забувати давати вітаміни, рекомендовані лікарем.

Зараз фармацевтичний ринок пропонує широкий вибір вітамінів для дітей, які можна приймати малечі від року. Діти такого віку дуже прискіпливі до їжі і можуть віддавати перевагу всього кільком продуктам. У такому разі ризик дефіциту необхідних нутрієнтів стає катастрофічним, і впоратися з ним шляхом збільшенням порцій не вийде Наприклад, однорічна дитина просто не в змозі з’їсти кілограм капусти і яблук на день. У цю складну стадію становлення харчових пристрастей батькам потрібно уважно стежити, щоб їхня дитина отримувала достатню кількість калорій щодня.

Діти від 3 років та старші

Якщо дитина більш старшого віку не хоче їсти м’яса, не все так трагічно, як здається на перший погляд. Дієта з виключенням м’яса не завжди є поганою. Плюс її хоча б у тому, що дитина абсолютно добровільно їсть овочі та фрукти.

Старші діти часто намагаються висловити свою незалежність і життєву позицію, обираючи одні продукти і відмовляючись від інших. Наприклад, таким рішенням може стати категорична відмова від м’яса. Це дуже поширено серед підлітків-вегетаріанців. Вони це роблять разом з друзями, за медичними показаннями або на захист прав тварин. Насправді при правильному підході дієта з виключенням м’яса не така вже й погана і навіть має деякі переваги. Наприклад, діти-вегетаріанці завжди їдять багато овочів та фруктів, тоді як їх однолітків невегетаріанців досить складно нагодувати, скажімо, тушкованими овочами.

Вегетаріанська дієта без заборони на яйця та молочні продукти – відмінний вибір для дитини, адже саме у цих продуктах міститься велика кількість незамінних амінокислот, вітамінів (В12, D), цинку, заліза та кальцію. Якщо з якихось причин ви все ж таки не впевнені, що ваша дитина отримує достатню кількість цих речовин, проконсультуйтеся з педіатром і купіть вітамінний комплекс, який він вам порадить.

Якщо ж дитина налаштована дотримуватися суворої дієти і харчуватися одними овочами та фруктами, то це має викликати підозри. Можливо, у неї є якісь розлади харчової поведінки або вона має намір схуднути, а щоб не обговорювати з вами проблему, просто намагається видати її за вегетаріанство.

Навіть якщо дитина правильно розуміє сенс вегетаріанства і усвідомлено вибирає цей шлях, то обговоріть деякі моменти: необхідність прийому вітамінів або вибір менш суворої дієти для отримання необхідних нутрієнтів. І не забувайте підтримувати свою дитину, особливо якщо вегетаріанцем у сім’ї є лише вона. Принаймні раз на тиждень влаштовуйте вегетаріанський день. Є багато смачних та корисних страв, які можна приготувати із «дозволених» продуктів.

Цілком можливо, що згодом і ви самі зміните свої харчові уподобання.

Якщо дитина не хоче їсти м’яса, а ви не змогли її переконати, вегетаріанство цілком прийнятне. Головне щоб харчування було повноцінне та збалансоване. Принципи складання раціону для вегетаріанця такі ж, як і для будь-якої іншої людини: використання в приготуванні страв якомога більшої кількості продуктів, щоб мінімізувати ризик виникнення дефіциту тієї чи іншої речовини.

Поділіться з іншими мамами
Ольга Духович

Ольга Духович - мама двох чудових хлопчиків. Експерт в питаннях вагітності, годування та піклування про дітей. Є досвід роботи в закладах дошкільного виховання.

Бути мамою не завжди просто, але немає нічого кращого в житті.
Ділюсь своїм особистим досвідом та добром з вами.

Сайт для мам
Додати коментар