Дитина в один рік. Що знає та вміє карапуз?

Розвиток дитини в один рік

Перший рік життя дитини – це велика психологічна практика для неї і батьків. Тепер малюк увібрав в себе масу інформації про навколишній світ. Розвиток дитини в один рік включає навчання основам комунікації з дорослими. Також дитина швидше за все вже вміє ходити. Перші кроки зазвичай невпевнені, тому завдання мами слідкувати за безпекою малюка. Також батькам варто потурбуватися, щоб дитина досліджуючи світ не отримала психологічної травми на ґрунті різних переживань.

Якщо ж малюк пережив стрес, він може висловлювати свій тривожний стан після першого року життя по-різному. Це може бути бажання якомога більше часу проводити з батьками, особливо з мамою. Так малюк буде проявляти своє бажання повернутися в статус немовляти.

Чим старшою стає дитина, тим інтенсивніше надходить інформація про навколишній світ, що може травмувати. Постарайтеся мінімізувати цей факт, щоб дитина уникнула травми. Ще один яскравий прояв дитинства – відкритий непослух. В цьому віці дитина може дозволити собі навіть перегинати палицю, довго не йти на контакт з батьками і відмовлятися від спільних ігор. В такому випадку, допоможе тільки терпіння. А ось прояву агресії не можна допускати ні за яких умов.

Не  хвилюйтеся, цей період скоро пройде! І ви знову зможете насолоджуватися спілкуванням з слухняною дитиною… до кризи трьох років! Але це вже зовсім інша історія!

Основні вміння, які передбачає розвиток дитини в один рік (12 місяців)

До кінця 12 місяця дитина повинна вміти:

  • ходити, тримаючись за опору (до 12 2/3 місяця).

Можливо, буде вміти:

  • грати в тосі-тосі (плескати в долоні) або махати рукою «па-па»;
  • без сторонньої допомоги пити з чашки;
  • обережно піднімати з поверхні маленьку річ кінчиками великого і вказівного пальців;
  • недовго стояти без допомоги (багато хто не вміє цього робити до 13 місяців);
  • чітко вимовляти “тато” або “мама” (більшість дітей вимовляють, принаймні, одне з цих слів до 14 місяців);
  • казати ще одне слово, крім “тато” або ” мама “, наприклад “дай” (багато хто не може сказати своє перше слово до 14 місяців і пізніше);

Можливо малюк також буде зможе;

  • висловлювати свої бажання та прагнення іншим способом, крім плачу;
  • забавлятись в м’ячик (котити вам м’яч назад, багато хто не опановують такою здатністю до 16 місяців);
  • впевнено стояти без допомоги;
  • користуватися дитячою мовою (половина всіх дітей починають використовувати свій жаргон тільки після першого дня народження, і багато хто не робить цього до 15 місяців);
  • впевнено ходити (троє з чотирьох дітей не можуть добре ходити до 13 1/2 місяця, багато хто починає це робити лише значно пізніше; діти, які добре повзають рачки, можуть пізно почати ходити; якщо інші показники знаходяться в межах норми, затримка з самостійною ходьбою не повинна викликати занепокоєння).

Можливо, навіть буде вміти:

  • казати 3 (або навіть більше) слів, крім «мама» і «тато» (велика частина всіх дітей, не досягають цієї стадії розвитку до 13 місяців і багато – до 16);
  • відповідати жестом на коротку команду («дай це мені» – тягнути руку і класти до ваших рук предмет).

Вікові норми та індивідуальні особливості

Педіатри та інші дитячі лікарі спираються на усереднені норми розвитку. Існує певний перелік того, що повинен вміти малюк в 12 місяців. Коли дитині близько 1 року, зазвичай стартує самостійна ходьба, з’являється мова, розвиваються спроби наслідувати дорослим.

Але навіть за критеріями фізичного розвитку ми бачимо, що діти не однакові. Один з пелюшок більш активний, рано встає на ноги, не може всидіти на місці, а інший малюк розвивається інакше: як посадили – так і сидить, найкраще місце – у мами на ручках.

З визначенням норм психологічного розвитку дитини в рік заплутатися ще легше. Наприклад, вважається, що у віці близько року малюк повинен заговорити. Але ж не у всіх цей процес йде однаково. Хтось починає з окремих слів і нарощує словниковий запас поступово. Інший мовчить мало не до 3 років. А потім відразу спілкується так, ніби весь цей час потайки енциклопедії читав.

Батьки можуть губитися, порівнюючи свого малюка з іншими. Як насправді зрозуміти-чи все гаразд? І як підібрати ігри для дітей 1 року, щоб вони враховували характер малюка?

Розвиток дитини залежно від її психіки

Психологи  відзначають, що кожній дитині з народження задані певні властивості психіки. Їх унікальний набір і визначає те, які особливості розвитку будуть саме у вашої дитини. Ці властивості потрібно враховувати при виборі методів виховання. Без цього знання не обійтися і при виборі розвиваючих ігор для однорічних дітей. Коли у вас є золотий ключик до душі улюбленого чада-будь-яка помилкова тривога скасовується. Ви точно знаєте, чому малюк поводиться так, а не інакше. Які заняття йому обов’язково треба запропонувати, а до яких у нього просто не буде інтересу. Розберемо на прикладах.

Розвиток дитини в 1 рік: непосидючий малюк

Такій дитині не сидиться на місці. Рухові навички у малюка можуть навіть випереджати середню норму. Залізти, видертися, дістатися поповзом-все, що завгодно, аби досягти заповітної мети. Дістати, добути, схопити бажаний предмет. Навіть перше слово у таких діток часто – «дай!”. Часто здається, що непосидючий малюк в один рік не слухається.

Природа наділяє таких малюків особливо чутливою шкірою. Тому і навколишній світ вони часто прагнуть досліджувати саме навпомацки. Помацати, погладити, потримати в руках. Тому в ігри з однорічною дитиною в цьому випадку треба включити:

  • Побільше тактильних занять. Массажики, погладжування, обнімашки. Можна «малювати» пальцем по долоньці дитини і просити вгадати, що намальовано.
  • Тактильний талант відмінно розвивають ігри з неструктурованим матеріалом-піском, водою, солоним тістом. Підійдуть і пальчикові фарби.
  • Малюкові буде приємно і цікаво грати з тканинами різної фактури. А ще малювати пальчиками по крупах, пересипати їх.
  • Малюк любить рвати папір? Запропонуйте йому кольоровий. Зелені шматочки стануть листочками для аплікації з деревом, білі — сніжинками.
  • Обов’язково купуйте кубики або конструктор для відповідного віку.

Якщо у вашій родині росте такий активний і рухливий дослідник-не варто порівнювати його з слухняними і посидючими дітьми. У нього зовсім інші таланти — це майбутній спортсмен або підприємець, інженер або творець інновацій. Йому не принесе задоволення вчитися сидячи за столом або сидіти над посібниками. Зате будь-які навички він легко засвоїть у формі рухливих ігор, особливо змагальних.

Важливо знати! Особливо чутлива шкіра таких дітей реагує надмірним стресом на будь-які шльопки по попі. Такий вид покарання неприпустимий. Він може привести до того, що у дитини сформується цілий ряд психологічних проблем.

Неквапливий і ґрунтовний малюк

Ця дитина – повна протилежність попередньому типу. Вона некваплива, із задоволенням буде розглядати з мамою улюблену книжечку, сидячи на дивані. Її тіло не дуже гнучке, воно не прагне до високої рухливості. Малюк не буде як очманілий носитися по дитячому майданчику — швидше посидить в пісочниці.

Якщо у вас спокійна та врівноважена дитина, обирайте наступне:

  • Віддайте перевагу улюбленим книгам. Від природи така дитина уважна до деталей, помічає будь-які дрібниці. Тому побільше показуйте дрібні деталі на зображенні і спонукайте їх шукати.
  • Відмінно підійдуть і будь-які настільні посібники, які підходять за віком. Часто такий малюк прагне все впорядкувати — тому сміливо пропонуйте сортери, пірамідки і матрьошки і т. д.
  • Спокійні діти дуже прив’язані до мами. Раніше інших вони починають наслідувати їй, допомагаючи в домашніх справах. Підтримайте це прагнення. В майбутньому чистота і порядок у всьому стануть базовими цінностями такої людини.
  • Саме діти з такими властивостями в потенціалі-краще учні в школі. А в майбутньому самі можуть вибрати професію педагога. У них феноменальна пам’ять, яка дозволяє спочатку накопичувати, а потім і передавати засвоєні знання. Головне-дати такій дитині можливість робити все ретельно і неквапливо, вникаючи в усі деталі. Це розвиває в ньому якості майбутнього аналітика, професіонала.

Важливо знати! Ні в якому разі не квапте, не підганяйте таку дитину. Не обривайте її на півслові, коли вона щось говорить. Особливо важливо враховувати це, коли ви привчаєте дитину до горщика. Дозволяйте дитині сидіти на горщику стільки, скільки вона захоче, не зганяйте.

Полохливий і плаксивий малюк

Бувають дуже емоційні діти, які трохи злякаються та одразу починають плакати. Справа в том, що деяким малюкам від природи властива надмірна емоційність. Особливо чутливий сенсор таких дітей — очі. Вони відрізняють набагато більше відтінків кольору і світла, чутливі до зміни форми і т. д. В потенціалі така людина може стати художником або фотографом, дизайнером або модельєром. Якщо ми розвиваємо таку дитину в 1 рік, в ігри та заняття варто включити:

  • Сортери на форму, колір і розмір. Чим раніше малюк засвоїть ці навички — тим краще. Ближче до двох років маленькі глядачі вже можуть навіть розрізняти відтінки.
  • Такий малюк із задоволенням залучиться в малювання-колір дуже радує всіх глядачів. Дайте йому можливість не обмежувати політ фантазії. Можна обладнати в дитячій цілу стіну з шпалерами, що миються, щоб «наскальний живопис» можна було оновлювати кожен день.
  • Можна грати з таким малюком в «театр тіней». Придбати спочатку пальчикові ляльки, а пізніше-ті, що надягають на руку цілком. Досить скоро маленький глядач буде вміти програвати різні ролі, вживатися в образ. Цьому сприяє його природна емоційність і яскрава фантазія. А в майбутньому акторська майстерність теж може стати одним з варіантів професії.
  • Не варто обмежувати емоції такого малюка. Установки — «не плач, заспокойся» — будуть тільки затримувати його розвиток. Краще з ранніх років читайте з ним казки на співпереживання і співчуття головним героям, це створить між вами теплу емоційну зв’язок і задасть дитині максимальний розвиток.

Тут розвиток йде від простого до складного. Спочатку ви побачите, як дитина оживляє неживі предмети, буквально серцево прив’язуючись до плюшевої іграшки, потім вона буде здатна співпереживати квіточці і комашці, потім — людині. Дуже важливо поступово направляти її увагу на інших людей пошкодувати втомлену бабусю, укрити її пледом. Або пошкодувати на майданчику дитину, яка вдарилася. Добре розвинену природну чуттєвість в дорослому віці глядач може реалізувати і в гуманістичних професіях: лікаря, вихователя.

Важливо знати! Ні в якому разі не лякайте таку дитину, навіть жартома. Не грайте з нею в ігри “зараз тебе з’їм”. Уникайте казок, в яких персонажів хочуть з’їсти когось – Колобок, три порося або семеро козенят. У цьому випадку природний страх смерті (який і є корінь високої емоційності) — фіксується. І малюк росте полохливим, тривожним, істеричним.

Замислений Мовчун

Батьки такого малюка найчастіше стурбовані тим, як розвивати мову дитини в один рік. Ви можете мати справу з природнім інтровертом, який не є надто комунікабельний. Малюк може бути замислений, його погляд ніби занурений в себе. Якщо мама, навпаки, товариська і емоційна — їй може здаватися, що з дитиною щось не так.

Зворотний зв’язок з такою дитиною набагато легше отримати через її здатність розуміти мову. Спонукайте дитину дати або показати вам якийсь предмет, виконати прохання. Таким чином вона наростить «пасивний словник», тобто навик розуміти мову. А ось заговорити дитина дійсно може пізніше ровесників і, можливо, відразу про Місяць і зірки.

Такі діти цілком можуть реалізувати себе як великі вчені, геніальні музиканти, винахідники комп’ютерних технологій. Але для цього їм потрібно створити певні умови розвитку:

  • Ігри та заняття з однорічною дитиною вдома повинні проходити в умовах тиші. Постарайтеся ввести в повсякденне життя принципи звукової екології: говорити на знижених тонах, уникати гучних шумів.
  • Корисно ледь чутно включати класичну музику. Вона благотворно впливає на слух малюка.
  • Добре також  грати в звукові ігри. Наприклад, показати шарудіння паперу, звук неголосного дзвіночка.  Нехай вас не турбує, що дитина в ранньому віці може уникати гучних компаній ровесників. Вибирайте для прогулянок тихе, спокійне місце, наприклад парк. І спочатку беріть з собою одного-двох друзів. До трьох років будь-яка дитина, в тому числі і інтроверт, вже буде відчувати потребу в колективі (дитячий садок).

Важливо знати! Підвищений тон і крик, гучна мова і музика, сильні шуми здатні завдати непоправної шкоди розвитку такої дитини. У неї виникає не глухота, а відгородженість від зовнішнього світу. Нездатність розпізнавати смисли мови. З’являються симптоми аутизму та інші розлади психіки. Тому звукова екологія — головна і необхідна умова розвитку.

Оптимальні умови – благополучний розвиток

Ми навели в приклад чотирьох типів дітей, але в чистому вигляді не буває жодного. Зазвичай кожний малюк є індивідуальним та неповторним. Тому головне для батьків, прислухатися та придивлятися до своєї дитини, щоб враховувати її основні навички та потреби.

Знайшли помилку в статті? Виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Вибачте, просто автори сайту, як і читачі, є молодими та, часом, втомленими батьками.

Залиште коментар

avatar
  Підпишіться  
Notify of