Коли дитина починає говорити?

Коли дитина починає говорити реченнями Психологія дитини та сім'ї

Питання «коли дитина починає говорити?» не може не цікавити молодих батьків. Саме тому в цій статті ми хочемо поговорити про розвиток мовлення малюка, який значною мірою залежить від уваги мами та тата.

Норми розвитку мовлення дитини

Мислення, мовлення та психіка формують одночасно. Саме тому завдяки розвитку мовлення можна зробити висновки і про формування інтелекту. Однак не варто впадати в паніку, якщо інші матусі розповідають, що їхні дітки вже в рік читають на пам’ять вірші. Коли дитина починає говорити, вона розвиває своє мовлення поступово, а терміни, коли малюк повинен казати ті чи інші звуки, є досить умовними.

Мовлення дитини до року

Вже до 2-4 місяців малюк починає агукати та гулити. Приблизно до 7-6 місяців дитина починає лепетати та вимовляти окремі склади. Коли дитина починає говорити перші слова, то радості батьків не має меж. Це відбувається приблизно у віці одного року. Малюк промовляє прості одно та двоскладові слова: «мама», «тата», «баба», «дай», а також може повторювати звуки тварин та предметів «ту-ту», «ко-ко», «мяу», гав. Таких слів в лексиконі дитини може бути 5-10.

Коли дитина починає говорити реченнями?

Поступово у дитини починає розвиватися словниковий запас і з’являються нові звуки.

До 1 року 3 місяців малюк в нормі говорить приблизно 40-60 слів і аж до 1 року 6 місяців словниковий запас не росте, не змінюється за кількістю слів. Це пояснюється тим, що у дитини вичерпалися фонетичні можливості. Тим не менш у цей період у малюків не припиняється мовленнєвий розвиток, але суттєво змінюється якість звучання. Також стрибок робить фонетика – з’являються нові звуки та більш складні слова.

Від 1 року 6 місяців до 1 року 8 місяців словник різко збільшується:

  • в 1,8 становить 180 слів;
  • в 2 роки – 300 слів, малюк говорить простими реченнями;
  • в 3 роки – до 1000 слів, мовлення дитини стає все більш досконалим.

Що робити, якщо дитина не говорить в 2-3 роки?

В 1 рік 8 місяців ще не всі звуки засвоєні дитиною. В цей час у неє є губні, передньоязикові свистячі (Сь, Зь), Ть-Дь – вибухові, іноді задньоязикові (К), середньоязикові (Й), м’який Ль, а також всі голосні, крім И. Але немає шиплячих Ж-Ш, і твердих С, З, Л, Р.

У дитини в зв’язку з цим є три шляхи виходу:

  1. нетиповий шлях – коли звук просто пропускається;
  2. відсутні звуки заміняються наближеними варіантами вимови, не властиві рідній мові, наприклад «Р» вимовляється губами. Небезпека тут полягає в тому, що звуки мають тенденцію затримуватися у вимові, при цьому виробляються певні стереотипи мовлення;
  3. відсутній звук замінюється нормованим, правильним звуком, який вже сформувався в мовленні дитини. І ці «замінники» використовуються регулярно. Зазвичай дзвінкий звук замінюється парним глухим (Баня – Паня), а шиплячі – на «Ть» і «Дь» (Шуба – Тюба). Замість твердих «Р» і «Л» вимовляють «Ль» (Рука – Люка, Ріпа – Ліпа, Ложка – Лєка).

Типи розвитку дитячої мови

Існує два типи розвитку дитячої мови: звуковий і складовий. При складовому типі дитина дуже швидко вхоплює складову модель слова: слово «цеглини» вимовляє як «титини». Звуковий тип характеризується тим, що слогоритмічна структура слова не засвоюється, залишається ударний склад.

Майже всі діти проходять стадію, коли різноманіття слів зводиться до ударного складу. При скороченні складових ланцюжків спостерігається наступна закономірність: ударний склад і один з крайніх складів зберігається. Наприклад голова – гова, молоко – моко, волосся – восі. Це так званий фактор краю, коли зберігається крайній останній склад, т. к. він залишає яскравий слід.

Як допомогти малюку навчитись говорити

Щоб розвивати мовлення малюка, з ним важливо регулярно та систематично займатися. Для цього:

  • розмовляйте з маленькою дитинкою, розповідайте, що бачите довкола. Малюку дуже важливо чути доросле грамотне мовлення. Телевізор і радіо не замінять живого спілкування та не принесуть потрібних результатів;
  • розвивайте дрібну моторику. Чим досконаліше дитина володіє своїми руками, тим краще працюють ділянки її мозку, які відповідають за мовленнєву активність. Робіть малюку масаж долонь, грайте в пальчикові ігри, ліпіть, перебирайте крупу, робіть намиста, користуйтеся пальчиковими фарбами;
  • читайте віршики;
  • просіть малюка називати предмети на картинках та довкола себе.
  • не ігноруйте ознаки затримки розвитку мовлення:
  • до року дитина не говорить жодного простого слова;
  • до півтора року малюк не запам’ятовує назви предметів, не реагує на своє ім’я, не виконує прості прохання;
  • в два роки дитина говорить лише окремі слова, але не здатна поєднати їх в речення;
  • до двох-двох з половиною років малятко не може назвати частини свого тіла;
  • в три роки дитина не може скласти речення з декількох слів та не розуміє простих розповідей.

Крім того, важливі причини для занепокоєння – дивні гортанні звуки замість слів, гіперактивна поведінка, не вміння жувати їжу, дивитися в очі.

Знаючи, коли дитина починає говорити, якщо є певні насторожуючи моменти батьки можуть вчасно звернутися до фахівця. Заняття з логопедом, психологом, дефектологом можуть допомогти швидко виправити ситуацію.

Таким чином, хоче темпи розвитку мовлення у дітей індивідуальні, є певні норми, на які слід орієнтуватися. Крім того, щоб навчити малюка вимовляти слова та речення правильно, батьки не повинні лінуватися приділяти їй достатньо уваги, вчити нових слів, розмовляти на прогулянці та вдома. І пам’ятайте, вік, коли дитина починає говорити звуки, слова, речення – важливий. Але не для того, щоб потішити родичів, а щоб зробити висновок щодо розвитку її психіки та мислення.

Поділіться з іншими мамами
Ольга Духович

Ольга Духович - мама двох чудових хлопчиків. Експерт в питаннях вагітності, годування та піклування про дітей. Є досвід роботи в закладах дошкільного виховання.

Бути мамою не завжди просто, але немає нічого кращого в житті.
Ділюсь своїм особистим досвідом та добром з вами.

Сайт для мам
Додати коментар