Дев’ять батьківських заборон, які терміново потрібно дозволити

виховання дитини до 5 років Психологія дитини та сім'ї

В цій статті я вирішила торкнутися теми заборон, якими переповнене виховання дитини. Існують поширені батьківські табу, однак чи дійсно вони є такими потрібними та корисними для дитини? Тож може відмовитись від нескінченних «не можна»: як правильно влізти в розмову дорослих та чому можна їсти руками і не говорити «спасибі»? Спробуємо розібратися.

Зізнаюся, більше всього на світі боюся стати дуже тривожною матір’ю – тією, яка прискіпується до дитини з будь-якого приводу і стомлює правилами. Показувати пальцем на тітку, колупати в носі, ліпити сніговиків з бруду – що там ще заборонено батьківською поліцією моралі? Так от, я готова змінити своє виховання дитини, точніше відмінити деякі войовничі правили.

Ні, це не означає, що в найближчих планах родини – покататися верхи на крокодилі або увіткнути столову вилку в розетку, нерозумно нехтувати законами безпеки, але чому б не пострибати в калюжах. І пісні покричати на вулиці теж може бути доречним. Отож, яким заборонам можна дати зелене світло?

Можна лізти в розмови дорослих

Перебивати нешанобливо, але чекати, поки мама наговориться з подругою іноді нестерпно, особливо якщо чадо турбує питання життя і смерті – захотів в туалет, дуже боляче вдарився, побачив, як старший брат збирається поголити кота. Є такий прийом, на мій погляд вдалий: дитина підходить до мами і мовчки кладе свою руку поверх її руки – дає зрозуміти, що є розмова. Мама накриває її долоню своєю рукою, не відволікаючись від співрозмовниці, сигналізуючи тим самим, що вона чує прохання і зараз відвернеться. Як тільки з’являється можливість, мама вибачається перед подругою і вислуховує дитину.

Застосовувати прийом вийде не відразу, але малюк звикне, а ви перестанете шипіти на нього і дивитися суворим поглядом кожен раз, коли він намагається встряти в розмову дорослих.

Можна не говорити «спасибі» та «дякую»

Чи варто примушувати дитину віком до чотирьох років говорити горезвісні «спасибі» і «будь-ласка». Адже виховання дитини у такому віці великою мірою будується за допомогою наслідування батьків. Тому важливо, щоб мама та тато самі були ввічливими.

Більш того, це багатозначне звернення до дитини: «Що ми зазвичай говоримо? Дя-ку-ю» викликає внутрішній протест маленької особистості і в майбутньому може дати зворотний ефект у вигляді заперечення будь-яких проявів ввічливості. Що робити? Не хвилюватися, якщо дитина не кланяється в подяках. Значить вона не відчуває потреби в цьому, не робить те, чого не хоче. Це і є свобода.

Можна їсти руками та чому це потрібно для виховання дитини

Коли чоловік перший раз напружився з приводу того, що дитина захотіла їсти суп руками, я сказала: «Ти так до цього ставишся, тому що знаєш: вермішель слизька на дотик, а бульйон жирний. Звідки ти це знаєш? Напевно, тому що ти сам колись чіпав їжу руками? Давай дамо дитині таку можливість».

У результаті син не підхопив ніяку заразу і не росте невігласом – йому більше подобається їсти ложкою, а той досвід був тільки інтересом юного дослідника. Пам’ятаймо, що маленькі діти досліджують світ через дотик. По тій же причині дозволяйте малюку ламати іграшки, адже йому так хочеться знати як все влаштоване.

В результаті мінус одна безглузда заборона. До речі, ви пробували їсти руками? Ризикніть, це дуже незвичайне відчуття.

Можна гуляти по калюжах і в дощ

Погана погода для дитини іноді є цікавішою, ніж сонячна: можна досхочу набігатися по калюжах, накопати бруду в відерце, скотитися з гірки. Все, що потрібно –  відповідний одяг: куртки, плащі, комбінезони, чоботи. Не витрачайте гроші на дитячі парасольки, та й купіть собі дощовик – так гуляти буде зручніше.

В спеціальному одязі, який захищає від дощу, модна гуляти в будь-яку погоду. Однак обумовте з дитиною, що по калюжам ви стрибаєте лише у відповідному одязі.

Можна малювати на шпалерах

Тут два варіанти: купити фломастери, які збиваються. Однак тут все одно на стінах можуть лишитися сліди. Тому краще придумати для дитини зону для малювання і повісити туди змотаний рулон паперу. Малювати на стіні дитині швидко набридає, а ось заборонений плід дуже солодкий.

Можна стрибати на ліжку

Дорогі батьки, згадайте себе – батути вам дозволяли під час свят, а в будні їх заміняло велике ліжко або диван. Скільки задоволення! Підстрибнути вище і з гучним реготом впасти долілиць. Якщо боїтеся за основу ліжка, покладіть на підлогу старий матрац.

Можна залазити високо

У дитинстві я часто лазила по деревах і досі не ризикую розповідати мамі, наскільки високо забиралася. Небезпечно, звичайно, але адреналін змушував піднятися ще, а потім ще трішечки – і ось ти практично на верхівці. Забороняти не можна – подолання труднощів, боротьба зі страхом важливі для дитини в будь-якому віці, але можна придумати альтернативу. Наприклад, скелелазіння. Там і висота, і азарт, і заняття спортом, але головне – безпека. У спорядженні нічого не страшно, а ви, як найсміливіша мати, можете ще й підбадьорювати чадо в його спробах залізти вище.

Дитячу енергію не стримати заборонами, але можна спрямувати її в правильне і безпечне русло.

Можна шуміти

Методи виховання дитини в багатьох батьків передбачають від малюка тиху та спокійну поведінку. В будинку шуміти не можна – розбудимо сусідів, в садку теж – напружується вихователька, а на вулиці – начебто можна, але прищеплені з пелюшок соціальні норми міцно утримують батьків і змушують постійно смикати дитину: «Тихіше! Кругом люди».

гучна прогулянка з дітьми

Хочеться запитати – і що, незнайомці як вплинуть на життя вашої сім’ї? По-вашому, гучні діти виростуть хуліганами? З точністю до навпаки – можливість вихлюпувати енергію допоможе дитині швидше розвиватися як з точки зору загального, так і з позиції емоційного інтелекту. Вільні у самовираженні діти частіше досягають успіхів, ніж їх закомплексовані однолітки. Тож співайте на вулиці, читайте голосно вірші і не соромтеся дитячої безпосередності. Діти від природи галасливі, веселі та енергійні. Не варто в них це придушувати.

Можна користуватися гаджетами

Не забороняйте дітям брати телефон або сідати до комп’ютера, просто контролюйте процес. Дуже скоро вони будуть пояснювати вам, як працювати з новими гаджетами. Встановіть навчальні програми та ігри, щоб навіть відпочинок йшов на користь.

Читайте також Як виховувати дитину в 2 роки?

Однак нехай вони не стануть замінниками вашого з дитиною дозвілля. Гуляйте, займайтеся спортом, малюйте, співайте разом з дитиною, коли тільки є така можливість.

Звичайно, у кожної сім’ї своя філософія і уявлення про виховання дитини. Ми з чоловіком колись так сформулювали свій батьківський обов’язок: любити сина і навчити його любити інших. А виховання нескінченними «не можна» не дуже вписується в цю концепцію.

Поділіться з іншими мамами
Мама Олександра
Сайт для мам